Лікування болю базується на ретельному зборі анамнезу, визначенні можливих причин нездужання, оцінці супутніх захворювань і ліків, які приймає пацієнт.

«Якщо болить, значить ти живий»
«Не приймай знеболювальних, тому що станеш залежним і тоді вони не будуть діяти»
«Це нормально, коли болить»

Ви коли-небудь чули хоча б одне з цих тверджень? Ви вважаєте їх вірними?
Що таке біль насправді і чи справді він є невіддільною частиною нашого життя?

Міжнародна асоціація з вивчення болю (IASP – International Association for the Study of Pain) визначає біль як негативний сенсорний і емоційний досвід, пов’язаний з фактичним або потенційним пошкодженням тканин. Це завжди суб’єктивне відчуття, що означає, що лише людина, яка відчуває біль, здатна визначити його тяжкість – наприклад, за шкалою від 0 до 10 – і описати характер – наприклад, пекучий, ріжучий, гострий, тупий біль. Біль може бути гострим, як у випадку раптових травм і нещасних випадків, або хронічним – як біль, пов’язаний з раком або остеоартритом – і тоді він приносить багато негативних змін в організмі. Біль може супроводжуватися іншими симптомами, наприклад, нудотою і блювотою, закрепами, нападами тривоги або агресії, порушенням сну. Тривалий біль може призвести до значного обмеження повсякденної життєдіяльності та депресивних розладів.

Лікування болю базується на ретельному зборі анамнезу, визначенні можливих причин нездужання, оцінці супутніх захворювань і ліків, які приймає пацієнт. У терапії використовуються як фармакологічні методи (препарати різних груп – наприклад, нестероїдні протизапальні засоби, опіоїди, спазмолітики, похідні коноплі), так і фізична реабілітація та психотерапія. У кожному конкретному випадку лікування болю має бути індивідуальним, тобто адаптованим до конкретного пацієнта.